Вавжинець Марчинський - один з перших дослідників Поділля ХІХ століття
ВАВЖИНЕЦЬ МАРЧИНСЬКИЙ - ОДИН З ПЕРШИХ ДОСЛІДНИКІВ ПОДІЛЛЯ В XIX СТОЛІТТІ
У наступному 1999 році виповниться 200 років від дня народження одного з відомих дослідників Поділля, автора трьохтомника "Статистичний, топографічний і історичний опис Подільської губернії (1820-1823), і католицького священика, педагога, вченого і краєзнавця Вавжинця Марчинського. Марчинський народився 1779 року в місті Каліші (Польща), в збіднілій шляхетській родині. В колі сім'ї навчився писати і читати рідною і французького мовами, згодом закінчив вчительську семінарію в м.Сулехові і завершив вищу освіту в 1804 році у Віленському (Вільнюському) університеті. В пошуках заробітку доля привела молодого педагога до м.Кам'янця-Подїльського і назавжди пов'язала і поріднила з подільським краєм. Майже чотири роки працював учителем в кам'янецьких польських школах і підробляв приватними уроками та репетитерством. Як тоді було модно, зібравши нео6хідні кошти, В. Марчинський у 1809-1811 роках здійснив подорож по країнах Західної Європи: відвідав Відень, Берлін, Париж, Рим та інші столиці й місця, студіював в університетах Галле і Франкфурту, працював у відомих бібліотеках. Повернувшись до Кам'янця, продовжив вчителювати, працював директором повітового училища. 1816 року він був висвячений у ксьондзи й деякий час, як настоятель, обіймав римо-католицьку парафію в с.Чорнокозинцях на Кам'янеччині, а згодом пов'язав подальшу службову кар'єру з ІІетропавлівським кафедральним костьолом у Кам'янці-Подільському і закінчив свій життєвий шлях в цьому мусті 6 листопада 1845 року прелатом капітули Проте справжнім покликанням В.Марчинського стали історичні досліди. Свою науково-літературну творчість розпочав з публікації і протягом 1816 - 1820 років кількох компілятивних публіцистично-популярних книжок із всесвітньої історії для потреб подільських шкіл. Зокрема. він оприлюднює польською мовою посібники "Історія від створення світу і до 1816 року, нарис загальної історії всіх народів в хронологічному порядку з додатком про відомих вчених і докладно описом баталії в останню епоху" (1817), "Записна книжка історична, яка містить найважливіші події від початку світу до паризького миру, укладеного 14 березня" (кн. 1-2, 1815 - І8І7) та ін. Уже в цих книгах він виявився прибічником статистичного і хрологічного методів історичного пізнання, прагнув описувати події відповідно до рівня тогочасної науки та з позицій об'єктивізму. Головним творчим досягненням В. Марчинського, яке визначило його як вченого і провідного краєзнавця стала монографія "Статистичний топографічний і історичний опис Подільської губернії". Це масштабне видання, що було вперше здійснене для даного краю у ХІХ ст., відповідало потребі часу використовувалось як службовий довідник губернського начальства і установ, так і для потреб пересічного читача й тих, хто став на шлях дослідження минувшини Поділля. При створенні цієї монографії автор використав наявну літературу з історії краю і поточні архіви канцелярії Подільського губернатора. У першому томі автор подав короткий узагальнюючий нарис про природу (територія, ландшафти, ріки, ліси, тварини, рослиний світ, тощо), населення, статистику та історію Подільської губернії, а потім - у другому, третьому томах виклав по повітах краю історико-статистичні, географічні довідки про всі міста, містечка, села. Недивлячись на всю доцільність й цінність викладеного матеріалу, видання В. Марчинського мало серйозні недоліки. Поза увагою автора залишились давньоруські і пізньосередньовічні літописи, численні актові книги, стародруки. Тому для більшості довідок про міста і села притаманні фактичні помилки, значні прогалини й неточності у викладі подій. Так В.Марчинський не зміг подати дати заснування Меджибожа, Летичева, Бара й інших населених місць Поділля, які відображенні в давньоруських літописах. Хоча автор прагнув об'єктивно описати життя в губернії усіх етнічних груп населення (Українців, поляків, вірмен, євреїв й ін.), проте усе дослідження насичено ідеєю "цівілізаторської місії" Речі Посполитої на Поділлі, сподіванням на повернення краю до складу Польщі. Тогочасна подільська інтелігенція неоднозначно сприйняла появу видання Марчинського "Статистичний, топографічний і історичний опис Подільської губернії". Допущені фактичні помилки і поверховість викладу окремих довідок про міста і села в даних томах викликало гостру критику з боку сучасників. Виявом цього став вірш відомого місцевого польського поета Мавриція Гославського, в якому він висміяв працю Марчинського. Дійшло до того, що його трьохтомник перестали купувати і він, який власним коштом здійснив видання, мало не розорився. Вавжинець Марчинський боляче сприйняв критику і на тривалий час відійшов від дослідження Поділля, повернувся до своїх ранніх уподобань в популяризації всесвітньої історії та богослов'я. Тільки у 1836 році в журналі "Министерство Внутренних Дел" з'явилось його велика стаття "Сведения о Подольской губернии" яка вперше докладно розповідала усім читачам Російської імперій про принади природи, історії тогочасного стану нашого краю. Дана стаття була написана з врахуванням критичних зауважень на його книгу "Статистичний, топографічний і історичний опис Подільської губернії". Недивлячись на критичне ставлення тогочасної інтелігенції до творчості В.Марчинського, все ж його праця про Поділля торувала шлях для всіх науковців і краєзнавців на далеку перспективу. Про визнання його як непересічного вченого свідчить той шлях, що він при житті був обраний дійсним членом Варшавського і Люблінського, членом-кореспондентом Краківського наукових товариств, людська пам'ять про нього живе і до нині.
Меню сайту