Професор Микола Кукурудзяк - дослідник історії Буковини і Поділля, діяч краєзнавчого руху
ПРОФЕСОР МИКОЛА КУКУРУДЗЯК - ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ БУКОВИНИ І ПОДІЛЛЯ, ДІЯЧ КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ
З-поміж наукових інтересів професора Миколи Григоровича Кукурудзяка, як історія, історіографія й джерелознавство України, Центральної, Південно-Східної, Західної Європи та Америки нового часу, міжнародних історичних зв'язків на сучасному етапі, чільне місце займають регіональні, історико-краєзнавчі дослідження Буковини, Західного і Східного Поділля. Зокрема, з-понад 130 наукових праць М.Г. Кукурудзяка майже порівну, по 40 публікацій, належить різним аспектам історії, економіки й культури Буковини і Поділля. З цього огляду і, враховуючи наукову значимість регіональних дослідів, варто визнати, що М.Г. Кукурудзяк сформувався, як відомий буковинознавець і поділлєзнавець, діяч краєзнавчого руху в Україні.
Регіональний підхід у вивченні, зокрема, історії Буковини ХІХ - XX ст. у М.Г. Кукурудзяка окреслився під час його студіювання на історичному факультеті, а згодом в аспірантські роки Чернівецького державного університету. Саме в цей період він публікує в республіканських журналах і збірниках свої перші наукові статті: "Поширення іноземного капіталу в економіку Буковини (кінець XIX - початок XX ст.)", "Характеристика промислових робітників Буковини кінця XIX - початку XX ст.", здійснює дисертаційне дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук з теми "Розвиток промисловості і формування робітничого руху на Буковині в другій половині XIX - на початку XX ст.", яке успішно захистив 1973 року. Даними, працями М.Г. Кукурудзяк привніс у вітчизняну історичну науку нове бачення на розвиток капіталізму в Буковині під гнітом Австро-Угорщини, оприлюднив численні раніше невідомі факти з історії міст і сіл, про соціально-економічне становище трудящих краю.
Після захисту кандидатської дисертації М.Г. Кукурудзяк продовжує до наших днів регіональні досліди Буковини. В поле зору його наукових уподобань попали у 70-ті - 90-ті роки загальна історія краю, проблеми робітничого і профспілкового руху на Буковині у XIX - па початку XX ст., революційні події 1905 року в регіоні, діяльність ремісничих цехів, історичні зв'язки краю з Наддніпрянською Україною, історія м. Чернівців та інших населених місць збройне повстання 1919 року в Хотині та інші аспекти минувшини Буковини. Грунтовний підхід до вивчення становища трудящих регіону призвів до появи наукової монографії М.Г. Кукурудзяка "Робітничий рух на Північній Буковині наприкінці XIX - на початку XX ст." (Львів, 1982), яка стала підґрунтям його захищеної в 1987 році докторської дисертації "Робітничий клас Північної Буковини в другій половині XIX - на початку XX ст.". Все це визначило М.Г. Кукурудзяка у вітчизняній історіографії, як провідного історика Буковини XIX - початку XX ст.
У 1974 році М.Г. Кукурудзяк повернувся з Чернівців на рідну Кам'янеччину і став викладати на історичному факультеті місцевого державного педагогічного інституту, нині університету, де з 1985 року очолив кафедру всесвітньої історії. Дух поділлєзнавства, який з середини 60-х років панує в цьому вузі, захопив і Миколу Григоровича. Він уже з кінця 70-х років виступив одним із організаторів відомих за межами України регіональних форумів, зокрема, V - ІХ-х Подільських історико-краєзнавчих (1979 - 1995), науково-практичних конференцій "Т.Г. Шевченко і Поділля" (1989), "Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля" (1992), "Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження" (1995), "м.Кам'янець-Подільський і Кам'янеччина" (1997) і був членом редколегії видань їх матеріалів, а також як відповідальний редактор оприлюднив наукові збірники конференцій "Проблеми історичної географії Поділля" (1982), "Наукові праці історичного факультету Кам'янець-Подільського педінституту" (1995-1996, т. 1-2) й ін. Таким чином М.Г. Кукурудзяк виявив науково-організаторські здібності на ниві розвитку краєзнавчого руху на Поділлі.
Водночас М.Г. Кукурудзяк поринув у систематичну й різносюжетні історико-краєзнавчі дослідження Тернопілля, Хмельниччини й Вінниччини. До перших його наукових публікацій цього плану доцільно віднести розвідки "До питання про кількість міст на Західному Поділлі в кінці XIX ст." (1980), "Міста і міське населення Західної і Східної Галиччини в другій половині XIX ст.", "Ріка Дністер - важливий транспортний шлях Поділля в другій половині XIX ст." (1982). У середині 80-х - в 90-ті роки М.Г. Кукурудзяк оприлюднив цікаві результати досліджень про динаміку і етносоціальний склад міського населення Західного Поділля (1992, 1994), про Поділля в системі західноєвропейського капіталістичного ринку" (1993), про історичні зв'язки Поділля з західно-українськими землями (1987), Буковиною (1985), Болгарією (1984), Іспанією (1986, 1989), про міста Тернопіль (1989), Вінницю (1995), Могилів-Подільський (1984), Борщів (1992), про Ісаковецьку митницю (1988), про заснування і діяльність Кам'янець-Подільського державного українського університету (1995) , про відбудову економіки Поділля в 1944-1945 роки (1994) та ін. Позитивною рисою цих публікацій є те, що вони базуються здебільшого на раніше виданих і тепер раритетних джерелах, на документах і матеріалах Центрального історичного та обласних державних архівів й, насамперед, маловикористовуваних вченими-поділлезнавцями Чернівецького облдержархіву.
Вагомим науковим внеском у розвиток поділлезнавства стали керівництво М.Г.Кукурудзяком колективом авторів по написанню і виданню книг з історії добровільного товариства "Червоного Хреста" на Поділлі (1994), "Історико-краєзнавчий нарис села Кременчука" (1995), - ряду статей з історії рідного досліднику села Острівчани Кам'янець-Подільського району (1990, 1995).
Не менш важливою стороною науково-організаційної діяльності на ниві регіонального вивчення історії а впродовж 70 - 90-х років наукове керівництво М.Г. Кукурудзяком написанням студентами історичного факультету дипломних, а випускниками свого вузу дисертаційних поділлєзнавчих робіт. Прикладом цього є захист у 1997 році аспірантом М.Г.Кукурудзяка В.В.Малим кандидатської дисертації з історії населення Поділля другої половини XIX - на початку XX ст. Водночас М.Г. Кукурудзяк веде чималу роботу з реалізації в Україні історико-краєзнавчих досліджень, як член спеціалізованої Ради по захисту дисертацій при Чернівецькому держуніверситеті, як член вченої Ради Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України, як член вченої Ради Кам'янець-Подільського педагогічного університету.
Визнаючи і вшановуючи наукові звершення Миколи Григоровича на тлі буковинознавства і поділлєзнавства, ми сподіваємося від метра історичної науки й краєзнавства нових плідних і яскравих публікацій та видань, зокрема регіонального напряму, талановитих учнів і послідовників своєї творчої й педагогічної справи, належного історіографічного осмислення наукової спадщини.
Меню сайту