З нагоди Дня Державного Прапора України виконавчий комітет Хмельницької міської ради звертається до установ, організацій і підприємств різних форм власності та до хмельничан 22-24 серпня прикрасити свої приміщення, помешкання і балкони державними прапорами України.

 

Державний Прапор – один із трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави.

Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку.

В столиці України вперше синьо-жовтий прапор був піднятий на флагшток перед будівлею Київської мерії 24 липня 1990 року.

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. 

У серпні 2004 року Президент України підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який відтоді святкується щорічно 23 серпня.

Раніше День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. 
Одним з найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни є визначення національної символіки як невід'ємної ознаки незалежності. Кожний народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині - герб, прапор, гімн. Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Ключем до розуміння як народного, так і державного аспектів є її чільні символи - жовта і синя барви та знак, нині відомий під назвою тризуб. Він є найзагадковішим з державних знаків. Навіть тоді, коли тризуб був позбавлений державного статусу, заборонений та переслідуваний на батьківщині, він продовжував виступати як символ, що вирізняв і об'єднував українців у всьому світі.

 

Наша довідка (за Інтернет - джерелами)

 

Наші предки дуже поважали древні стяги. На них зображували небесні світила, княжі знаки – тризуби, двозуби. Без прапора військо не відправлялося в похід і не вступало в бій.  

Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання. Жовто-блакитні барви символізували Київську державу ще до запровадження християнства. У той час державного прапора як такого ще не було. Існували лише князівські стяги. Але згодом ці два кольори набули значення державних.

Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в гербах українських міст. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть.

Поєднання цих двох кольорів – жовтого і синього - одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. А походить воно від герба Галицько-Волинського князівства, землі якого в XIII столітті літописці назвали Україною.

Процес розробки зовнішньої атрибутики тривав і в XX столітті.

22 березня 1918 року жовто-блакитний прапор був затверджений Центральною Радою як символ українського народу, Української Народної Республіки. Ініціатором цього рішення був Михайло Грушевський. Після перевороту, вчиненого гетьманом Павлом Скоропадським, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий і таким уже залишився до нашого часу. 

Як і в багатьох інших державах, кольори України не мають офіційного пояснення. А неофіційне змінювалося з часом і залежало як від смаків сучасників, так і від політичної моди. І донині кожен прочитує їх сам, визначаючи для себе найголовніше. Але для кожного прапор є символом миролюбства. І кожному він нагадує наше літо, коли небо над Україною синє, а лани наші золоті.

Синьо-жовтий прапор набув широкого поширення в 90-х роках минулого століття в національно-демократичних колах, а потім повсюдно. Але держава не поспішала змінювати свою символіку. На час розпаду СРСР державним прапором України залишався радянський. Але 24 липня 1990 року президія Київської міської ради народних депутатів вирішила вивісити синьо-жовтий прапор поруч із державним червоно-синім перед будинком міськради на Хрещатику. 

24 серпня 1991 року був проголошений Акт незалежності України, і синьо-жовтий прапор замайорів над будинком Верховної Ради. 

На політичній карті світу з’явилася нова незалежна, суверенна держава Україна. Їй необхідно було набути всіх атрибутів державності, що належить мати учасникові Організації Об’єднаних Націй. Без цього неможливо стати рівноправним членом світового співтовариства.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову "Про державний прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

Особливого значення набуває використання державного прапора під час проведення протокольних заходів, оскільки з ним, передусім, асоціюється держава. У міжнародній практиці склалася особлива система правил використання державного прапора, так званий "етикет прапора". Порядок його розміщення має свої нюанси залежно від місця, де він встановлюється. Існує звичай вивішувати прапор у світлу частину доби – зі сходу до заходу сонця. У таких місцях, як резиденція Глави держави, будинок Уряду, будинок парламенту, приміщення органів державної влади та місцевого самоврядування прапор може бути встановлений постійно, за умови його освітлення в нічний час.

Український національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша совість і символ нашої незламності. Це вічно жива пам’ять і вічна мрія нашого народу. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, а сьогодні розбудовуємо демократичне суспільство. Під цим прапором український народ на весь світ засвідчив своє прагнення до свободи, незалежності, гідного життя у єдиній сім’ї європейських народів.